НАУКОВИЙ ЛІЦЕЙ:
ПРОСТІР ОСВІТНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Забезпечення на території області
провадження освітньої діяльності на основі дослідно-
орієнтованого навчання, спрямованого на залучення
та підготовку підготовку учнівської молоді до наукової
і науково-технічної діяльності, поглиблене вивчення
профільних предметів, набуття учнями
компетентностей, необхідних для подальшої
діяльності. Забезпечення підготовки майбутніх
вчених особистостей, здатних до інноваційної
діяльності, прийняття системних рішень.
Інформація
Події
Про нас
Новини
В моїй милій Україні, мова – промениста.
І цей скарб передаємо від батька до сина,
Від матусі - до донечки, від бабці –до внуці,
Від квіток – до бджілки на зеленій луці…
Рід наш давній. Український. Мова – квітка роду.
Чиста. Світла. Соковита, як нектар із плоду.
Пахне сонцем. Пахне житом, диво колосками,
Вишнями і грушами, стиглими садами….
Достигає попід осінь в кетягах калини,
Квітне мальвою під тином, в пісні журавлиній.
В чорнобривцях її запах, в полинах і м’яті
А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.
Нею мама нам співала перші колисанки,
Хрестом долю вишивала з вечора до ранку.
Заплітала у косички стрічки волошкові,
Щоби мови не цурались і жили в любові….
Нею бабця все молилась, Бога прославляла.
Хліб місила, усміхалась. І поклони клала.
Мова – серце України. В ній є наша сила.
В кожнім слові – код таємний. То є наші крила,
Кожне слово, як пацьорка, а разом намисто.
Знаєм мову – будем жити! Вчіться товариство.
І цей скарб передаємо від батька до сина,
Від матусі - до донечки, від бабці –до внуці,
Від квіток – до бджілки на зеленій луці…
Рід наш давній. Український. Мова – квітка роду.
Чиста. Світла. Соковита, як нектар із плоду.
Пахне сонцем. Пахне житом, диво колосками,
Вишнями і грушами, стиглими садами….
Достигає попід осінь в кетягах калини,
Квітне мальвою під тином, в пісні журавлиній.
В чорнобривцях її запах, в полинах і м’яті
А душа її гніздиться в кожній теплій хаті.
Нею мама нам співала перші колисанки,
Хрестом долю вишивала з вечора до ранку.
Заплітала у косички стрічки волошкові,
Щоби мови не цурались і жили в любові….
Нею бабця все молилась, Бога прославляла.
Хліб місила, усміхалась. І поклони клала.
Мова – серце України. В ній є наша сила.
В кожнім слові – код таємний. То є наші крила,
Кожне слово, як пацьорка, а разом намисто.
Знаєм мову – будем жити! Вчіться товариство.
Людмила Галінська