«Найтяжча кара звалася життям…» (400 років від дня народження Марусі Чурай (1625-1653), української народної поетки).

16 вересня в Ужгородському науковому ліцеї відбулася спільна наукова конференція, яка  об’єднала студентів УжНУ та учнів-ліцеїстів.                                                                                                  

Учні профілю української філології розкрили неповторну індивідуальність,  духовну силу і красу Марусі Чурай, що органічно зливається з образом України, її трагічною історією.

 З сивої давнини через три з половиною століття повернулася до нас із вами талановита дочка українського народу, поетка, співачка і складачка пісень Марія Гордіївна Чурай, що «піснею в безсмертя увійшла». Пісня для нашого народу – це його душа, його доля, його історія, це той живий скарб, що передається із покоління в покоління, утверджуючи наш національний корінь.

Перекинувши місток від сучасного до минулого, учні простежили, як жили в тому  бурхливому світі легендарні герої, такі як Маруся Чурай, хто з них, пройшовши через помилки, сумніви, вагання, не схибив, не зрадив собі, своєму народу, своєму великому призначенню – бути людиною.

Доцент кафедри української літератури філологічного факультету УжНУ Кузьма Оксана Юріївна зазначила, що сьогодні Україна переживає період активного самопізнання, шукає  відповіді на актуальні питання сучасності. Образ Марусі Чурай і є тим невичерпним джерелом, що відображає не тільки історичний процес 17 ст. на теренах України, а й пробуджує національну пам’ять, яку вбивали століттями.